Хто розмалював наш унікальний лот?
Сьогодні в нас для вас маленький сюрприз. Ми поспілкувалися з художницею Ольгою Сілевич (Ханенко), яка розмалювала тубу для аукціону. Ми всі хочемо допомогти на фронті, але митці не можуть взяти зброю і піти воювати. Тому зброя артфронту — пензлі та фарби. Зброя може стати і полотном — як у випадку з нашою тубою, яку ми привезли з гарячого фронту. Тепер це справжній артоб’єкт від українського (кропивницького!) митця.
Спеціально для благодійного аукціону її творчо розмалювала Ольга Сілевич (Ханенко) та підписав власноруч Андрій Хливнюк, фронтмен гурту «Бумбокс». Тепер національний розпис розквітає на залишках зброї, яка вже послугувала для захисту українців.
— Ольго, розкажіть про свій творчий досвід?
— Я завершила худфак нашого педагогічного університету ім. В. Винниченка. Моя робота та життя постійно були пов’язані з дизайном та творчістю. Останній час постійно малюю (навіть у декреті!). Певний час займалася з дітками керамікою. Працювала в ДЮЦі. Я захоплююся графічним дизайном, полюбляю багато різних форм. Деякий час я працювала у рекламному агентстві. Навіть у логотипах є творчість. Були й картини, розпис стін, об’ємні зображення (барельєф). Останнім часом працюю і в рекламному дизайні, брендингу. І чим більше в роботі творчості, тим більше вона мені подобається. Скучно бути просто працівником типографії.
— Чи взагалі дотичні ви до волонтерства?
— Раніше, ще до повномасштабної війни, ми створювали керамічні вироби і збирали кошти, організовували благодійні збори для дитячих будинків («Янгол життя»), проводила майстер-класи з живопису. Зараз у мене, нажаль, небагато вільного часу, адже я вдруге стала мамою півроку тому, чоловіка призвали до служби. Хоча я роблю те, що можу: у мене є пензлик і фарби, це мій творчій фронт.
— Наскільки ваша творчість пов’язана з Україною?
— Чим далі, тим більше хочеться знаходити аутентичні та патріотичні мотиви для відтворення та втілення. Студенткою я вивчала петриківський розпис та трипільську культуру, але тоді нам хотілося чогось екзотичного. Виявляється, що в Україні стільки всього цікавого, але забутого або маловідомого! Полюбляю орнаменти в етно-стилі. На тубі я зобразила наш національний герб — і він досконалий сам по собі на мою скромну думку дизайнера. Взагалі в мене були роботи-передчуття до повномасштабної війни, в них я завчасно відтворила те, що трапилося з Україною.
— Яка найцікавіша площа для творчого польоту була у вашій практиці?
— Невеличкий абстрактний мурал у центрі Кропивницького, його видно з моста, він навпроти центрального «Сільпо». Основна його ідея — кохання і поєднання двох протилежностей. Він досить лаконічний та яскравий, брав участь у конкурсі. Тож мій почерк можна впізнати в обрисах рідного міста.
— Коли до вас поступила пропозиція фонду розмалювати тубу, як ви відреагували на такий незвичний запит?
— Мілітарна річ перетворилася на артоб’єкт. Вдалося трансформувати біль у творчість, воєнний артефакт на культурний, перетворити зброю на мистецтво, яке славить мир та життя. Я люблю творчі виклики, хоч іноді і лякають строки, щось нестандартне. Команда фонду озвучила головне побажання: щоб на тубі був присутній герб, прапор, українська символіка. Я замислилась, як малюнок буде сприйматися вертикально, горизонтально. Важче було придумати композицію, як воно буде виглядати все разом і з будь-якого ракурсу. Прийшла до думки, що краще за все сюди впишеться петриківський розпис, адже він універсальний і лаконічний. З ним органічно виглядають і рядки з пісні. Якби у мене було ще 3-4 дні, я б повністю розписала її, але вийшов стильний мінімалізм.
— Чи у вас був досвід подібних робіт з тубами?
— Ні, це вперше.
— Чи взагалі щось стримувало вас перед тим, як взялися до роботи? Матеріал, техніка виконання нові для вас? Чи досить легко було в плані реалізації?
— Попередньо я консультувалася ще з однією художницею, вона розписує ще й гільзи. Передивилась роботи інших майстрів, надихнулася. Підбирала стиль, колір. На щастя, акрилові фарби гарно лягають на будь-який матеріал. Туба пластикова, тому фарби лягли ідеально. Спершу написала рядки з Гімну Січових Стрільців, а потім пішов розпис, прикраса з калини. Вся робота тривала три дні, і я працювала вдома.
— Чи задоволені ви своєю роботою?
— Це достойний експонат для аукціону, виставки, музею. Взагалі круто було б організовувати масштабні виставки, інсталяції в музеях з подібними витворами мистецтва. Вже багато благодійних заходів відбулося в Україні, що дозволило зібрати кошти для ЗСУ. Знаю, що навіть у Кропивницькому були тематичні виставки на тему війни — від Ольги Краснопольської (@olhakrasnopolska_artist), Альони Сарапіної (@art_sarapina). В мене також є пару картин цього напрямку.
— Що б ви хотіли додати від себе про цей унікальний експонат для людини, яка його придбає на нашому благодійному аукціоні?
— В цьому експонаті головне не форма, а суть: що собою несе робота в цілому, її символізм. По-перше, це символ війни і нашої боротьби. Я вклала в роботу свою душу, це все підкріпив своїм автографом патріот і співак Андрій Хливнюк.