Фонд «Фортечний»: будівництво житла – подяка тим, хто ризикує життям заради нашої свободи
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ми можемо спостерігати, як гуртуються люди, налагоджуються нові шляхи взаємопідтримки, допомоги та єднання. Волонтерський та благодійний рухи всього за декілька місяців набули серйозного розмаху, мають підтримку як в нашій країні, так і за кордоном. Українці довели, що можуть усе: від покупки рацій конкретній бригаді до успішно закритого збору коштів на три байрактари.
Водночас, українці гуртуються навколо допомоги постраждалим від війни переселенцям та безпосередньо тим, хто нині захищає нашу країну. Про одну з таких ініціатив ми вже розповідали: благодійний фонд «Фортечний» планує профінансувати будівництво у Кропивницькому шестиповерхівки на 41 квартиру, власниками яких стануть постраждалі від війни з росією захисники та/або їхні сім’ї.
Засновник фонду Микола Козловський розповів CBN про заснування, роботу фонду та плани на майбутнє.
– Наскільки актуальна благодійність в Україні зараз, під час повномасштабної війни?
– З початком повномасштабної війни росії проти України відбувся сплеск благодійницького руху, багато українців долучилися як до волонтерства, так і до меценатства. Волонтери допомагають мешканцям територій, які опинилися у зоні бойових дій, забезпечують продуктами харчування, речами першої необхідності, медикаментами тощо. Вирішують питання доукомплектування військових підрозділів транспортом, засобами індивідуального захисту та амуніцією, а також спеціальним спорядженням, таким як дрони і тепловізори. Громадяни України охоче відгукнулися на заклик про збір коштів для ЗСУ, а також на допомогу вимушеним переселенцям та родинам, що залишилися без житла внаслідок обстрілів.
Після п’яти з половиною місяців війни потреба у благодійництві не зменшилась; якщо ситуація з комплектування у військових підрозділах поліпшилась, то з’явилась нагальна потреба у лікуванні та реабілітації поранених військових. Крім того, десятки тисяч сімей шукають прихистку в більш безпечних регіонах України, не сподіваючись повернутися додому найближчим часом. Тому, я вважаю, благодійництво в Україні ще довго не втратить своєї актуальності.
Коли ти безсилий фахово допомогти ЗСУ на фронті, то постійно шукаєш інші можливості бути корисним для перемоги. Ти опановуєш себе і починаєш робити те, чим займався все своє життя – об’єднувати та організовувати навколо себе людей для виконання конче необхідних речей: будувати блок-пости, виготовляти протитанкові «їжаки» та додатковий захист до стандартних бронежилетів (ЕР-пластини), шукати виробників різноманітного обладнання по всьому світу – це і є твоя допомога країні, яка нічим не відрізняється від звичного життя підприємця.
– Як виникла ідея створити благодійну організацію?
– Ідея з’явилася на початку березня цього року, коли всі зрозуміли масштаби руйнувань міст і містечок України внаслідок обстрілів російськими загарбниками. Спочатку розглядалася ідея будівництва тимчасового житла для вимушених переселенців, але, вивчаючи різні пропозиції, зрозуміли обмеженість цього проєкту – високі витрати при невеликому терміні користування, а також складнощі з наявністю у місті земельних ділянок для розміщення великої кількості модульних будинків.
Вже маючи дійсний договір оренди земельної ділянки та майже закінчений проєкт шестиповерхового багатоквартирного будинку з погодженими технічними умовами, нам залишалося тільки отримати експертизу проєкту та дозвіл на початок будівництва, не беручи до уваги звичайні організаційні питання на кшталт пошуку дизайнерів, будівельної компанії тощо.
Проте наразі профінансувати будівництво хоча б одного будинку за власні кошти окремій компанії неможливо, тому було прийнято рішення створити благодійну організацію, яка допоможе збирати кошти на реалізацію даного проєкту.
– Яка місія фонду, цілі, завдання?
– Першочергова ціль, яку ми ставимо, – спільними зусиллями почати відбудову України, забезпечувати житлом постраждалих від збройної агресії росії військовослужбовців та членів їхніх сімей, тих, хто ризикував власним життям заради нашої свободи. Також фонд планує надавати матеріальну допомогу нашим захисникам для проходження лікування та реабілітації після отриманих поранень і травм.
Відновити сильну Україну і сильних українців – наша місія.
– Чому саме «Фортечний»?
– Одне з найвідоміших історичних місць Кропивницького – фортеця Святої Єлисавети, а назва району міста, де розташована земельна ділянка для будівництва, – Фортечний.
– Які напрямки діяльності розвиваєте? Які проєкти, крім зведення будинку, плануєте втілити у життя?
– Окрім будівництва житла для військовослужбовців, плануємо спільно з архітекторами міста розробити проєкт містечка з триповерховими будинками на дві – три тисячі мешканців та запропонувати його для спільної реалізації громаді міста в рамках програми «Будівництво житла для переселенців». У проєкті -не тільки житлові будинки, а й приміщення адміністративного та громадського призначення, спортивні й дитячі майданчики, зони відпочинку.
Фонд планує долучитись до кампанії з інформування населення щодо нових назв вулиць на честь захисників України. В цьому напрямку діяльності ми співпрацюємо з топонімічним проєктом «Sвої», поліграфічною компанією «КОД», видатними художниками та відомими графічними дизайнерами нашої області. Ми всі повинні знати наших Героїв і зберегти пам’ять про них для прийдешніх поколінь.
– Чи маєте партнерів та однодумців у цій справі?
– Благодійність – це командна робота, не можна бути експертом з усіх питань. Для реалізації запланованих проєктів фонд потребує участі професіоналів різних галузей: архітекторів, будівельників, фінансистів, логістів, IT-спеціалістів та багатьох інших. У команді на волонтерських засадах також працюють молоді люди.
– З якими проблемами стикаються благодійні фонди і, зокрема, ваш?
– Починати завжди важко. Це стосується як благодійних організацій, так і будь-якої ініціативи. Ми повинні заявити про себе не тільки словами, а й справами, і, що найважливіше, – корисними для суспільства. Нам пощастило жити у вільній та технологічно розвиненій країні, де кожна людина може легко зареєструвати власний бізнес чи громадську організацію у своєму смартфоні, і надавати звітність, оминаючи бюрократичні перепони.
Але, на превеликий жаль, це призводить і до негативних наслідків: з’являються ділки, які наживаються за рахунок довірливих співвітчизників. Тому кредо будь-якої благодійної організації в Україні – бути прозорою у своїй діяльності, не йти на змову з власною совістю та не заплямувати своє ім’я.
– Яким ви бачите фонд через десять років?
– Важко прогнозувати, що саме і яким чином зміниться навколо нас через стільки часу, головне для фонду – виконувати взяті на себе зобов’язання з допомоги у відбудові України.
Я вірю, що буде новий імпульс для економіки країни. Що для більшості з нас сто гривень, чи тисяча для підприємства? Мільйони українців здатні додатково залучити в економіку сотні мільйонів гривень, а це, у свою чергу, задіє її рушійну силу – будівництво. Запрацюють фабрики й заводи з виробництва металу, бетону, цегли, утеплювачу, вікон та меблів. Також отримають перспективу розвитку компанії, які спеціалізуються на продажу побутової техніки, електроніки та оздоблювальних матеріалів. Робота породжує іншу роботу, – такий закон бізнесу.
– Чому треба задонатити саме у «Фортечний»
– БФ «Фортечний» – житло та нагальна матеріальна допомога для наших військових, вшанування захисників, які загинули в цій несправедливій війні, та збереження пам’яті про них. Наступні кроки можливі тільки за повної підтримки підприємців, меценатів та мешканців нашого краю. Відбудова України можлива лише спільними зусиллями.
– Хто і що вас надихає?
– Вдячність і ще раз вдячність нашим захисникам за те, що ми можемо вільно почуватися у нашій державі – це допомагає.
Коли віддаєшся повністю своїй справі, знаходяться і сили, і можливості. Багато знайомих виглядали зовсім розгублено на початку війни, але потроху оговталися і почали займатися своєю звичною працею – сіяти, виготовляти, обслуговувати, доставляти… Ми не повинні знаходитись у стані постійного очікування або стресу – праця допомагає впоратись з усіма негараздами. Віримо у ЗСУ та працюємо.
Надихають моя сім’я і хлопці, які, незважаючи на всі труднощі, захищають наше майбутнє.